Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" квітня 2016 р. м. Київ К/800/3847/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Юрченко В.П.

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - ДПІ) на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 травня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року у справі № 814/1108/14 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ДПІ,

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій ДПІ щодо коригування на підставі акту перевірки від 28.01.2014 у бік зменшення даних автоматизованої системи «Податковий блок» співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України показників податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «Вторметекспорт», ТОВ «Кернел-Трейд»; зобов'язання відновити в базі даних автоматизованої системи «Податковий блок» співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань.

На обґрунтування позову зазначило, що у податкового органу були відсутні правові підстави для коригування показників податкової звітності в автоматизованої системи «Податковий блок».

20 травня 2014 року постановою Миколаївського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року, позов задоволено.

Дії ДПІ щодо коригування на підставі акту перевірки від 28.01.2014 у бік зменшення даних автоматизованої системи «Податковий блок» співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України показників податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «Вторметекспорт», ТОВ «Кернел-Трейд» визнані протиправними; зобов'язано ДПІ відновити в базі даних автоматизованої системи «Податковий блок» співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Задовольняючи позов, суди зазначили, що податковий орган безпідставно здійснив коригування показників податкової звітності ОСОБА_2 на підставі акту перевірки, без прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення.

ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Миколаївського окружного адміністративного суду та ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, з 21.01.2014 до 28.01.2014 ДПІ була здійснена документальна позапланова виїзна перевірка діяльності ОСОБА_2 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Вторметекспорт» за період 1.01.2012 до 31.09.2013, за наслідками якої 28.01.2014 був складений акт перевірки.

На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом були відкориговані показники податкової звітності з податкового кредиту та податкових зобов'язань в автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

У податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України, що у свою чергу виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Складений за результатами проведеної перевірки акт є носієм доказової інформації, яка в подальшому має використовуватись контролюючим органом для прийняття рішення щодо визначення платнику податків грошових зобов'язань. Акт перевірки складається посадовими особами контролюючого органу, позаяк це є їх службовою діяльністю на виконання посадових обов'язків із збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни, та не містить волевиявлення самого органу щодо виявлених посадовими особами фактів.

При цьому, висновки акту перевірки не є остаточними, оскільки платник податків вправі надати свої зауваження до відповідного акту, які можуть в подальшому бути враховані податковим органом під час вирішення питання про здійснення нарахування грошових зобов'язань за результатами перевірки.

Наявність акту перевірки чи включення до його змісту певних висновків самі собою не створюють жодних перешкод для діяльності платника податків, що зумовлює відсутність порушень у реалізації охоронюваних законом інтересів особи, оскільки в такому разі правомірне притягнення особи до набуття певних благ не обмежується.

З огляду на викладене, ні акт перевірки, ні дії посадових осіб контролюючого органу щодо включення до акту певних висновків не породжують правових наслідків для платника податків, не змінюють стану його суб'єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов'язків для платника, що виключає підстави для визнання протиправними дій податкового органу щодо формування висновків в акті перевірки від 28.01.2014.

Вирішуючи питання про правомірність внесення контролюючим органом до інформаційній базі даних АІС «Податковий блок» інформації на підставі зазначеного акту перевірки, слід враховувати правову позицію Верховного Суду України, висловлену в постановах від 3 листопада 2015 року, від 1 грудня 2015 року, від 3 лютого 2016 року (справи № 21-99а15, № 21-3133а15, № 21-4265а15), згідно з якою відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовані Податковим кодексом України.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.

Інформація, зібрана відповідно до Податкового кодексу України, може зберігатись та опрацьовуватись в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Дії контролюючого органу щодо внесення до інформаційних систем змін показників податкової звітності суб'єкта господарювання на підставі акту перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для цього платників та не порушують його права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

Суди встановили, що на підставі акту перевірки податковим органом були внесені зміни до інформаційній базі даних АІС «Податковий блок» щодо показників податкової звітності ОСОБА_2

При цьому встановлено, що податкові повідомлення-рішення за наслідками здійснення цієї перевірки контролюючим органом не приймались, виявлені порушення не призвели до донарахування грошових зобов'язань.

Оскільки акт перевірки не порушує прав ОСОБА_2, а внесення до інформаційних систем змін без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Колегія суддів дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій обставини у адміністративній справі встановлені правильно, однак, зазначені вимоги чинного законодавства України не враховані та ухвалені рішення із порушенням норм матеріального права, які підлягають скасуванню.

Керуючись ст.,ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И Л А :

Касаційну скаргу Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 травня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року скасувати.

Ухвалити рішення, яким в задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Юрченко В.П.